Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Алгоритмізація та програмування 1: Базові концепції програмування ЗВІТ до лабораторної роботи № 4(3) «Масиви та вказівники» Варіант № 13 Дата «09» листопада, 2021 р.  Завдання до роботи: 1. Створити одновимірний та двовимірний масиви. 2. Виконати початкову ініціалізацію всіх елементів масиву. 3. Виконати маніпуляції з елементами масивів. У якості індивідуального завдання необхідно написати програму, в якій, на першому етапі, користувачем задається вимірність та розмірність масиву та спосіб ініціалізації (з клавіатури/консолі або випадковими числами) елементів масиву. На другому етапі необхідно скористатися варіантом індивідуального завдання з Додатку В-4. РЕЗУЛЬТАТ РОБОТИ ПОТРІБНО: 1. Роздрукувати (вивести на екран) значення всіх елементів масиву. 2. Відкритий для редагування програмний код розмістити на сайті https://replit.com/ (посилання через кнопку «+ Share»). 3. Звіт до комп’ютерного практикуму № 4 додати в свій Клас на ресурсі https://classroom.google.com/. / Таблиця 1 Індивідуальне завдання Вказівники та масиви Вказівники – це змінні, значеннями яких є адреси пам’яті. Якщо змінна безпосередньо посилається на своє значення, то вказівник посилається на значення змінної не безпосередньо або непрямо. Він тільки володіє значенням пам’яті імені відповідної йому змінної. Посилання на значення змінної через вказівник називається непрямою адресацією. Вказівники, перед тим як будуть використовуватися в ході програми, повинні бути визначені. Наприклад: int *countPtr, count; в визначенні вище визначається змінна countPtr типу int * (вказівник на цілочисельне значення). Крім того також визначається змінна count типу int, проте символ «*» відноситься тільки до змінної countPtr. Спочатку вказівник ініціалізується нульом, або макросом NULL, який знаходиться в директиві процесора стандартної бібліотеки С - <stddef.h>, яка включається в інші директиви, наприклад: в директиву <stdio.h>. Коли значення 0 присвоюється змінній-вказівнику то здійснюється його перетворення до вказівника відповідного типу і значення 0 – це єдине значення яке може бути присвоєне вказівнику безпосередньо. Операція взяття адреси «&» являється унарною, яка повертає адресу свого операнда. присвоїть змінній-вказівнику yPtr адресу змінної у. Така операція називається розіменуванням і повертає значення об’єкту на який посилається вказівник (операнд). В даному прикладі оператор printf ("%d", *yPtr); виведе значення змінної у рівне 5. При вказівниках операції «*» і «&» доповнюють одна одну. В такому разі установку адреси змінної можна здійснювати так: yPtr = &y; і лінійка програми printf ("вивід змінної yPtr\n", *&yPtr) виведе те саме значення вказівникової змінної. Передача масивів через вказівники За допомогою вказівників можна також передавати масиви. В цьому випадку розробники програм часто використовують функцію sizeof. Вказівник може бути інкрементований (++), декрементований (--), до вказівника може бути прибавлене ціле число (+ або +=) і з вказівника може бути відняте ціле число (- або -=). Для пояснення припустимо, що ми маємо справу із вказівником типу int, під який резервується 4 байти. Нехай вказівник yPtr приймає значення адреси пам’яті 3000. Тоді оператор yPtr +=2 дасть результат: 3000+2*4=3008. Дії ++yPtr або yPtr++ та -- yPtr або yPtr -- при застосуванні в масивах будуть давати можливість вказівнику отримувати значення пам’яті на наступний і попередній елементи масиву. Якщо ми маємо масив b[10] теж типу int, наприклад, то вказівник bPtr[1] буде вказувати на 1-ий елемент масиву b. Масиви також можуть складатися із вказівників, які часто можуть утворювати масив . При ініціалізації масиву: char *suit[4] = {"Hearts","Diamonds","Clubs","Spades"}; вираз suit[4] визначає масив з 4-х елементів. Специфікацією char * цей масив об’являється як масив вказівників на тип char. В масиві розміщені 4 значення: "Hearts", "Diamonds", "Clubs" і "Spade...